Засніжена данська хата під соломою, Педер Мьонстед — художня листівка

Солом'яна хата тримає теплі охристі стіни проти холодного сіро-блакитного неба, сніг товстим шаром лежить на даху та вздовж огорожі. Путівка, порізана слідами возів і кроками, веде прямо до дверей, а тонка цівка диму з комина — єдина ознака, що всередині хтось є.

Мьонстед часто повертався до цього самого хутора, змінюючи лише світло й пору року. Ця версія читається майже по-домашньому — менше пейзажний етюд, більше хата, яку хтось впізнає своєю.