Оливкові дерева з жовтим небом і сонцем — Вінсент ван Гог, 1889

Один із оливкових гаїв, які Ван Гог писав біля Сен-Ремі наприкінці 1889 року — полотно, яке він сам називав у листах свідомою протилежністю до серії кипарисів. Небо вирує жовто-оранжевим навколо сонця, зображеного як голе червоне кільце, а земля під деревами набула того самого гарячого кольору.

Листівка, яка не потребує пояснень поруч — за неї говорить сам колір.