Еміль Клаус. Зимова крига та санчата — листівка

Останнє світло зимового дня лягає довгими горизонтальними смугами рожевого й абрикосового на замерзлій річці — теплі тони дивно світяться проти холоду. Бородатий чоловік у важкій візерунчастій куртці стоїть на краю криги, біля ніг чекають низькі дерев'яні санчата; позаду молодший хлопець несе інші санчата через сніг, а ще двоє постатей відпочивають на далекому пагорбі. Тут ніщо не рухається швидко — усю роботу виконує небо.

Еміль Клаус підписав це полотно, а його тиша робить листівку гарним способом надіслати комусь спокійну мить цієї зими.