Тополі над Лейє на заході сонця — листівка Еміля Клауса

Ряд високих тополь тягнеться вздовж берега Лейє, і небо за ними стало суцільно золотим — не м'яким персиковим кольором пізнього надвечір'я, а густим гарячим помаранчевим сонця, що ось-ось сховається за обрієм. Кожен стовбур і гілка подвоюються у нерухомій річці внизу, а дві крихітні постаті стоять далеко праворуч — радше як розділовий знак, ніж головний сюжет. Це Еміль Клаус у своєму найінтенсивнішому стані, що будує світло густими, стрімкими мазками.

Вдалий вибір для колекції в стилі люмінізму чи пейзажу в посткросингу — або для листа, у якому хочеться сказати щось про захід сонця.